Як розпізнати синдром хронічної втоми і чим він небезпечний
12 травня – Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми. Іноді ми можемо сплутати його зі стресом чи весняним авітамінозом. Але його варто вміти відрізняти хоча б для того, щоби вчасно звернутися за допомогою до фахівців.
У 2017 році одним із найбільш обговорюваних фільмів фестивалю Sundance став «Беспокойство». Його головна героїня (а заразом — режисер та автор сценарію) — Дженніфер Бреа. У картині вона розповіла про те, як синдром хронічної втоми заважає їй насолоджуватися життям. І це не просто невеликий стрес — це серйозна проблема, від якої ми часто відмахуємося або плутаємо її з підвищеною стомлюваністю через раптовий дедлайн на роботі.
Чому синдром хронічної втоми важко виявити
Будемо відверті: деякі лікарі (і навіть ВООЗ) досі не готові визнавати синдром окремою хворобою або зовсім плутають його із сезонною нудьгою чи банальною перевтомою. Перелік його симптомів досить великий, та й випробовувати ви можете відразу кілька з них. Його також називають міалгічним енцефаломієлітом: вважається, що жінки страждають від нього в 2-3 рази частіше за чоловіків. Причина в тому, що ми часто поєднуємо материнство, побут та успішну кар'єру. Якщо є хоча б два пункти з трьох, але не вдається знайти баланс, то хронічна втома не змусить довго чекати.
Цей синдром справді підступний: у Японії, наприклад, існує термін «каросі». Так називають смерть на робочому місці, що виникає від перевтоми. Кожна людина хоча б раз у житті відчувала сильну втому — наприклад, після завершення трудомісткого проекту, боротьби з коронавірусом чи розставання з бойфрендом. Але вона не завдає значної шкоди, якщо не стає вашим постійним супутником.
Головна ознака синдрому хронічної втоми – його сталість. Перемогти відчуття розбитості та спустошеності не вдається за допомогою відпочинку, зміни обстановки чи спілкування з близькими. З низькою концентрацією уваги та апатією не впоратися за допомогою кави чи вихідних, проведених у ліжку. Банальна втома перетворюється на крайній ступінь перевтоми. При цьому вам не вистачає енергії, щоб ви не робили, щоб підвищити її рівень. Підозрювати у себе хронічну втому також можна, якщо ви:
- стали відчувати труднощі з виконанням рутинних дій – від роботи до особистої гігієни;
- відчуваєте, що з часом втома лише прогресує, а чи не відступає;
- страждаєте від порушень сну або просто прокидаєтеся втомленими;
- помічаєте провали в пам'яті та не можете запам'ятати імена нових знайомих або виконати найпростіші інструкції;
- раптово стали страждати від м'язових болів або підвищеної чутливості до світла.
Якщо симптоми виникають окремо один від одного, то їх можна вважати ознакою грипу, що насувається, безсоння або проблем з роботою мозку. Лікарям визначити синдром хронічної втоми дуже складно. Адже неможливо зробити це за допомогою УЗД чи аналізу крові. Тому у розмові з фахівцем важливо максимально повно описати свій стан.
Чим небезпечна хронічна втома
В основі синдрому – неадекватна реакція на стрес. Відбувається збій, через який ваша гормональна система стає надто чутливою. Вона виробляє кортизол, навіть якщо подразник не становить особливої небезпеки. «Гормон стресу» продукується цілодобово: організм працює на знос і ви втрачаєте сон. Іноді виникає зворотна ситуація — рівень кортизолу постійно низький, тому ви постійно й безуспішно боретеся з сонливістю.
Синдром хронічної втоми шкодить не лише вашому психологічному здоров'ю. Він виснажує надниркові залози, знижує імунітет і викликає інсулінорезистентність. Тому профілактика втоми неймовірно важлива — і тут не обійтися без прогулянок на свіжому повітрі, здорової та смачної їжі та регулярних позитивних емоцій!